Про нас

Вулиця Староєврейська виникла на мапі міста від початку забудови львівського Cередмістя, у XIV ст. носила назву «Бидляча» через торгівлю худобою, пізніше називалася Зарванською. На австрійській мапі кінця ХVIIIст. вулиця поділена на три частини: вул. Капітульна (до вул. Галицької), вул. Векслярська (відрізок між вул. Сербською та вул. Галицькою) та Нова Жидівська. У цей період євреям належала лише остання вулиця, зберігався мур, що відділяв вул. Жидівську Нову від Сербської і служив на цьому перехресті кордоном між християнською частиною міста і єврейським кварталом. З 1868 року, після прийняття конституції Австро-Угорщини, євреям офіційно дозволено селитися за межами середньовічного кварталу. На другу половину ХІХ ст. євреям належало вже більшість ділянок по цілій вулиці. З 1871 року за всією вулицею закріплено назву вул. Векслярська, а з 1888, на честь середньовічної міщанської родини, отримала назву вул. Боїмів. В часи німецької окупації вулиця отримала назву Малярська, в радянський період носила ім’я М. Фрунзе.

Виставкове приміщення Музею історії релігії розташоване в партерному поверсі будинку по вул. Староєврейській, 36. Історично будинок називався кам’яницею Ландесівською, за іменем одного з власників, голови єврейської громади Лева Ландеса. Будинок був в побудований у першій половині XVIIст., у ХІХ ст. ґрунтовно перебудований. На будинку зберігся знак емфітевзісу, права на користування земельною ділянкою, яке було надане магістратом єврейській громаді в першій половині XVIIст.. На сьогоднішній день в приміщенні функціонує виставка «Ті, що рятували світ» яка розповідає про Голокост та Праведників народів світу (куратори М.Мартин, Р.Бубряк).

Львівський музей історії релігії

Музей історії релігії засновано  1970 року як філію історичного музею у Львові, яка мала назву "Львівський музей історії релігії та атеїзму". З квітня 1973-го стає самостій­ним музеєм. У липні 1990-го назву змінено на "Львівський музей історії релігії". Розміщується у колишньому Домініканському монастирі – пам’ятці ахрітектури ХІV– ХVIII століть. У комплекс приміщень входить єдиний в Україні дворик (кіостро), який зберігся і дійшов до нас з епохи готики.

Музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних  матеріалів висвітлено історію та світоглядні основи світових і національних релігій, життя і діяльність традиційних для наших земель релігійних організацій та новітніх конфесій.

Фондові збірки музею нараховують понад 75 тис. одиниць збереження.Науковці музею доукомплектовують колекцію матеріалами, що найповніше висвітлюють сучасне релігійне та культурне життя єврейських громад в Україні. Налагоджено співпрацю з археологами, колекціонерами, іншими культурними установами з метою поповнення фондів музею оригінальними експонатами.

До послуг відвідувачів музею оглядові і тематичні екскурсії, виставки, органні концерти, екскурсії-містерії «Ніч у музеї» та підземеллями монастиря, а також інші інтерактивні форми науково-освітньої роботи.

З 1991 року Львівський музей історії релігії і філія музею – Інститут релігієзнавства проводять щорічні міжнародні наукові конференції “Історія релігій в Україні”. Результатом роботи музейників і науковців на конференції є видрук наукового збірника.

Колекція музею

Єврейська колекція, сформована за останні тридцять років, налічує до 1000 предметів. Більшість експонатів до музею передано Львівським історичним музеєм у 1970 – 1973 роках, зокрема кілька десятків об’єктів синагогального срібла. У 1970–1980-ті роки до музею передали скарб юдейських культових предметів, знайдений в с. Журавному на Львівщині та частину єврейського сімейного скарбу з вул. Тершаківців у Львові часів Другої світової війни.

Найдавніші об’єкти єврейської колекції датуються XVIстоліттям. Основна частина експонатів належить до ХІХ – першої половини ХХ століття, і, здебільшого, створені на теренах колишньої Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі. Окрім того, сюди входять рідкісні та цінні експонати з Італії, Німеччини, Литви, та Ізраїлю.

Вагому частину колекції складають 427 сувоїв Тори (цілих та фрагментів), які були конфісковані радянською владою в 1939 – 1941 роках у синагогах та молитовних домах Західної України і у 1962 році в синагозі «Якуб Гланзер Шул» на вул. Вугільній у Львові. В 70-х роках Львівською науковою бібліотекою імені В. Стефаника передано 300 стародруків і книжок із збірки колишньої бібліотеки львівської релігійної єврейської громади. Серед цих видань є П’ятикнижжя з комментарями, надруковане у Венеції в типографії Д.Бомберга 1545 року, книга «Леках Тов. Пояснення П’ятикнижжя» (Вільно, 1884) з примітками М.Бубера та інші раритети.

Частина колекції виставлена в постійному експозиційному відділі «Юдаїзм» в основному приміщенні музею по пл. Музейна, 1. Перші три виставки юдаїки (1999, 2000, 2001) – де були представлені сувої Тори, книги, ритуальні предмети – підготувала тодішній працівник музею Таїсія Потульницька, яка видала невеликий альбом «Юдаїка з фондів Львівського музею історії релігії». У 2007 році відбулася виставка «Кримські караїми: історія, віра, культура», у 2009 році – виставка  «Єврейська громада Львова у міжвоєнний час» (куратор  М. Мартин). Новостворений відділ «Музей на Староєврейській»  (2012) знайомить з виставкою «Ті, що рятували Світ», яка розповідає про Голокост та Праведників народів світу (куратори М.Мартин, Р.Бубряк).